З 1 по 31 жовтня в рамках Міжнародного місячника шкільних бібліотек щорічно проводиться Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек
Цього року він відбувся під гаслом «Краєзнавство в шкільній бібліотеці: нові традиції та цінності».
Головна його мета: сприяти поглибленню пізнавального інтересу учнів до рідного краю як складової України, виховати у них повагу і шанобливе ставлення до історико-культурної спадщини, пробудити почуття національної свідомості, любові та поваги до своєї Батьківщини.
Книжкова виставка «Мій край – моя історія жива»
Краєзнавчий ранок «Подорож у давнину» У рамках місячника шкільних бібліотек до книгозбірні завітали учні 1А, 1Б, 2А класів. Учні із задоволенням слухали розповідь шкільного бібліотекаря про те, як з’явилася книга, як потрібно зберігати книги, на який термін видається бібліотечна книжка, ознайомилися з різноманітними словниками та енциклопедіями. Також маленькі читачі дізналися цікаві факти про історію і життя нашого краю .
Фотоконкурс «Чудовий край – чудової краси!» Історія будь-якої родини, навчального закладу, населеного пункту – неповна без світлин. Учні Загвіздянського ліцею та їхні батьки переглянули свої альбоми, знайшли світлини, на яких зафіксовані цікаві з історико-краєзнавчої точки зору об’єкти та мальовничі місця нашої Батьківщини і взяли участь у фотоконкурсі . Найкращі фотографії були розміщені на банері.
Бесіда «Історія роду – історія нашого народу»
Рід людський складається з поколінь. І ми повинні не лише поважати й вшановувати старших, але й вивчати свій родовід – історію свого роду. Адже держава – це сотні тисяч маленьких держав : родин, сімей. Існує тверде переконання, що кожен повинен знати історію, починаючи з сім’ї, рідного села і закінчуючи країною та світом. Такі знання допомагають зробити життя більш осмисленим, цікавішим. Пам’ять і знання минулого розширюють кругозір, підносять до вершин культури.
День краєзнавчої літератури «Казками та легендами повито рідний край»
Кожна людина повинна знати історію своєї малої Батьківщини, її легенди та перекази, любити та берегти рідний край, край, де народився та зріс. Наш край, Галичина, багатий на легенди та перекази. Історія нашого села сягає сивої давнини. 1394 р. вважають датою заснування Загвіздя . За народними переказами, кілька століть тому на території теперішнього села Загвіздя був лише хутір, з усіх боків оточений лісами. Можливо, що й первісною назвою цього хутора, як вказується у книзі «Топонімічні назви населених пунктів Покуття», була назва Загосдзе (1373 р.). До села вела заболочена дорога. Тоді про таку дорогу склали приказку: «Туди поїдеш, як загвоздишся — з багна не вилізеш». Назва села утворена від слів «гвіздь, гваздами», які означали «болото, бруднити».
Краєзнавча тусовка «Ти в серці, вічна і єдина, моя маленька Батьківщино!»
Любіть Україну, як сонце любіть,
Як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу, і в радості мить,
Любіть у годину негоди!
Учні поглибили знання про нашу державу, розширили знання про історію та символи України та нашого краю Галичини, рідного села Загвіздя ; виробили навички дослідницької роботи краєзнавчого спрямування.
Круглий стіл «Рідний край – гордість моя»
Родовідна пам’ять – унікальне явище в українському побуті, очевидно мало хто знає, що у давнину було за обов’язок знати поіменно свій родовід від п’ятого чи сьомого коліна . Пам’ять про своїх предків була природньою потребою триматися свого роду, оберігати сімейні традиції та реліквії, передавати їх у спадок прийдешнім поколінням було обов’язковим. Як писав М. Рильський : «Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього»
Вернісаж «Рушникове диво»
Я візьму той рушник, простелю, наче долю
Андрій Малишко
З метаю підвищення почуття патріотизму, національної самосвідомості, відданості служіння Батьківщині, духовної єдності поколінь учні продемонстрували різноманіття вишитих рушників.
Ці заходи з краєзнавства сприяли вихованню поваги до книги, формуванню національної свідомості, любові до рідної землі, передачі молодому поколінню надбань нашого народу, багатства духовної культури, формування особистих рис громадянина України. Велику увагу приділено популяризації історико – краєзнавчої літератури про пам’ятки культури, народну творчість, місцевий фольклор як найважливіший засіб естетичного й патріотичного виховання молоді.