29 січня ми вшановуємо пам’ять Героїв Крут — молодих захисників, які у 1918 році стали живим щитом на шляху більшовицької орди до Києва. Сьогодні цей день звучить особливо гостро, адже історія зробила повне коло, і ми знову тримаємо оборону проти того самого ворога.
У січні 1918 року на залізничній станції “Крути” кілька сотень курсантів, студентів та гімназистів вступили у нерівний бій із багатотисячною армією Муравйова.
Попри значну перевагу ворога в живій силі та озброєнні, українські добровольці стримували наступ протягом цілого дня.
Завдяки стійкості крутянців вдалося зупинити ворога на кілька днів. Це дало змогу УНР підписати Берестейський мирний договір, що означало міжнародне визнання української незалежності.
Десятки молодих життів було покладено на вівтар державності, а 27 полонених юнаків були розстріляні більшовиками, ставши символом жертовності.
Бій під Крутами — це не просто сторінка в підручнику. Це генетичний код нашої боротьби.
Як і в 1918-му, сьогодні тисячі вчорашніх студентів та айтівців, митців та вчителів змінили цивільний одяг на піксель, щоб захистити право України на існування.
Сьогоднішні герої ЗСУ, що тримають оборону в Авдіївці, під Бахмутом чи на лівобережжі Дніпра, є прямими спадкоємцями мужності хлопців під Крутами.
”Понад все вони любили свій коханий край…” — ці слова з маршу сьогодні є девізом кожного, хто боронить українську землю.
Ми схиляємо голови перед пам’яттю Героїв Крут і висловлюємо безмежну вдячність сучасним воїнам, які продовжують їхню справу. Тоді ми вистояли морально, сьогодні — маємо перемогти остаточно.
Слава Героям Крут! Слава Збройним Силам України!
